Вітаємо :)

Красень на фото — один із найвидатніших асів-винищувачів Другої світової війни, канадський українець Рассел Беннок (1 листопада 1919 - 4 січня 2020), якого британці назвали "рятівником Лондона". З нагоди Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років розповімо про цього визначного українця.

Славко Багнюк (так назвали його батьки-емігранти) народився в Едмонтоні 1 листопада 1919 р. Його батьки приїхали туди з підавстрійської Галичини, були вихідцями с.Стремільче, поруч із яким до Першої світової війни пролягав кордон між Австро-Угорською та російською імперіями. Після закінчення середньої школи в 17-річному віці Славко поїхав на північ Канади до міста Єллоунайф, де влаштувався вантажником на річковому пароплаві, потім працював у гірничодобувній промисловості. Заробивши грошей, він повернувся до Едмонтона, щоб здійснити дитячу мрію — опанувати літак і отримати ліцензію пілота. Навчившись літати на літаках-біпланах De Havilland DH.60 Moth, Fleet Flawn і моноплані Luscombe 8, працював другим пілотом у авіакомпанії Yukon Southern Air Transport.

З початком Другої світової наш герой вступив до Королівських ВПС Канади і, оскільки мав досвід польотів, незважаючи на його бажання відправитися на фронт, в 1940 році був призначений льотчиком-інструктором в Трентоні, Онтаріо. У вересні 1942 р. став головним інструктором Школи льотних інструкторів в Арнпрайорі, Онтаріо. За цей час Беннок (напередодні війни його батьки змінили прізвище на більш канадське) вже налітав понад 2 тисячі годин, підготував близько 150 пілотів і дослужився до звання майора.

Геоісторичне виникнення Озівського (Азовського) моря — це захопливий детектив, де головними дійовими особами є тектонічні зсуви, танення льодовиків та радикальні зміни русел найбільших річок Східної Європи.

Озів (Азов) не завжди був морем — фактично, це наймолодше і наймілкіше море планети, яке в нинішньому вигляді існує лише останні кілька тисяч років. Але спочатку, про питому назву

Вживання назви Озівське море (або Озів) замість звичного «Азовське» має глибоке історичне, лінгвістичне та культурне коріння, пов'язане з особливостями української мови і є способом відновити автентичну топоніміку.

Одна з тих страшних речей, якими ламали українців за часів совєтів — то був податок на дерева (і кущі) та масова примусова вирубка садів. Їх було кілька: 1929, 1939, 1948 і останній 1953, буквально перед самою смертю Сталіна. В деяких селах люди самі вирубували дерева і кущі, бо не мали чим платити, а за несплату карали. В інших — це робили показово бригади "буксирів" і червоноармійців. Скасували його в 1954 р.

Жив собі козак-характерник на Дніпрових порогах. Мав він ім’я — не для людських вух, а для вітру й води. Казали, що він міг ходити по воді, говорити з вовками, зцілювати рани одним дотиком і бачити те, що іншим не видно. Але більше за все славився він невидимою шаблею, яку витягав лише у найтяжчі часи. Кажуть, тієї шаблі ніхто й ніколи не бачив, але вороги падали, навіть не розуміючи, чому.

У IX–X сторіччях Київ став столицею могутньої держави — Русі. Здавалося б, це і є початок. Офіційна історія стверджує: до того тут були тільки племена. Роз’єднані, дикі, невлаштовані. Але це — неправда. Або принаймні — неповна правда.

Філософ, астроном, медик і ректор Болонського університету. Його твори читали в Парижі та Римі, а ім’я стало першим українським голосом у європейській науці.

Життя поруч із козаком вимагало витримки, мужності та гумору. Козацький шлюб — це не про романтику при місяці чи букети під вікном. Це, радше, історія про те, як пришвартувати човен так, щоб кохана не спливла на ньому, поки чоловік боронить честь на Січі. Бо у житті козака, як у доброму кулеші, головне — не самі продукти, а міцна ложка терпіння й витримки.

Коли запорожець вирішував одружитися, це означало, що шабля і люлька трохи поступаються місцем вишиванці й зосередженому погляду в стилі: "тепер я — серйозний". Найчастіше дружину шукали серед сусідських дівчат: таких, що й вечерю зварять, і в сідло сядуть, коли треба.

Україна має багату історію видатних математиків, але ім’я Григорія Вороного (1868–1908) знає далеко не кожен. А дарма, адже його роботи стали основою для сучасних технологій — від 3D-графіки до штучного інтелекту!

Він створив діаграму Вороного — математичну структуру, яка використовується в комп’ютерній графіці, геодезії, медицині, біології та навіть астрономії. Сьогодні вона лежить в основі алгоритмів, що допомагають розпізнавати обличчя, оптимізувати маршрути та моделювати складні природні явища.

Хоча Григорій Вороной прожив лише 40 років, його наукова спадщина продовжує впливати на світ. Його ідеї випередили час, а Україна може пишатися тим, що цей математичний геній народився на нашій землі.

Колись, за сивих часів, жив собі козак на ім’я Демко. Славився не шаблею, не багатством, а тим, що весь вік мандрував. Ходив по світу — від Карпат до Сірії, від Січі до Волги, — шукаючи щось, та сам не знав що. Казав: "Може, долю. А може — відповідь."

На Січі не було моди — була потреба. Там, де сніг не питає дозволу заходити в курінь, а вітер рве степ, як папір, одяг мав бути не прикрасою, а бронею.

Одного разу молодий козак Остап, тільки прибувши на Січ, прийшов до старого чумакуватого козака на прізвисько Гудзик.

Їм дозволили побачитись лише один раз за 10 років совєцьких таборів. Але за умови — говорити лише російською. І вони мовчали...

Його називали українським Теслою — та дарма, бо він випередив самого Теслу в ідеях, які й сьогодні здаються фантастичними.

Турецький султан вирішив принизити Україну, ошукавши козацького посла.

У квітні 1651 року Абдул-Меджід наказав своїм слугам зробити у залі для прийому низькі двері, щоб козацькому послу довелося вклонитися, а це б означало наче і вся Україна вклониться султану.

Козацький посол помітив низькі двері, і швидко на це відреагував. Він зробив таке, що осоромило султана та змусило його вибачатися...

31 травня 1919 року, в селі Озера на Київщині, народився Леонід Махновець — літературознавець, археолог, перекладач, людина, що пішла проти системи, аби не зрадити Слово. Те саме — "Слово о полку Ігоревім".

Сьогодні вже нікого не здивуєш тим, що гроші можна надіслати за лічені секунди просто з телефона. Але далеко не всі знають, що цю революційну технологію вигадав наш земляк – українець Макс Левчин.

Його однаково боялись Туреччина, Росія та Польща. Один з найуспішніших гетьманів української історії, Петро Конашевич-Сагайдачний був тією фігурою, про яку історики майбутнього, особливо польські та російсько-радянські, не знали, як писати. Рятівник Речі Посполитої від турок, він допомагав українським братствам відроджувати православну віру та спонсорував освіту, а згодом фактично узяв Москву, але не став її руйнувати, бо це була "столиця православного люду". Але при цьому Сагайдачний, на відміну від своїх найвідоміших наступників Хмельницького та Мазепи, сприймається як цілісна та відверто позитивна фігура. Врешті-решт, першу масову навалу мусульман-османів на схід Європи зупинив саме він. І саме він примусив – знов-таки, вперше за історію Запорозької Січі – рахуватися з козацькими інтересами усіх українських сусідів.

1. Найстаріше дерево (вік визначений за кількістю щорічних кілець): Дуб Вільгельм Крістер розташований на вулиці Осіповського і має вік від 600 до 700 років.

2. Найбільш густонаселений район: Деснянський, там мешкають близько 354,5 тисяч людей.

3. Найменш населений район: Печерський, тут живе близько 139 тисяч людей.

4. Найглибша станція метро: "Арсенальна", її глибина приблизно 105 м, одна з найглибших у світі.

5. Найкрасивіша станція метро: "Золоті ворота" - одна з десяти найкрасивіших станцій метро у світі.

6. Найдовша вулиця: Броварський проспект, його довжина близько 14 км.

7. Найкоротша вулиця: Інженерний провулок (недалеко від Арсенальної площі), довжина менше 50 м, де розташовано лише 3 будинки.

8. Найдавніша вулиця Києва - Володимирська, їй більше тисячі років.

9. Найширша вулиця Київ - Хрешчатик, 75 метрів від будинку до будинку.

10. Найбільш вузька вулиця - Георгівський провулок, де ширина проїжджої частини становить лише 5,4 метра.

5 квітня 1710 року Пилипом Орликом була прийнята перша українська Конституція, повна назва якої: "Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького". Скаладалась вона з преамбули, 16 пунктів та присяги гетьмана. Здавалось би нічого такого, але є декілька цікавих моментів, на які б хотілось звернути увагу.

По-перше, Конституцією передбачалось створення Генеральної Ради, яка мала виконувати функцію парламенту і частина обов’язків, що раніше були відповідальністю гетьмана, тепер були перекладені на нього.

По-друге, в Конституції Орлика, чи не вперше з’являється розподіл всієї влади на гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Окрім гетьмана та Генеральної ради, був створений Військовий Генеральний Суд.

І, по-третє, Конституція Пилипа Орлика була однією з перших у світі, де подібні документи почнуть з’являтись лише десятки років потому.

Як правило пишу про психологію, але зараз патріотично-ностальгійне.

Була в часи юності популярна на компі стратегія - “Козаки” (хто 30+ пустили сльозинку). Розробники гри, що важливо, українці - GSC Game World. В цій стратегії можно було грати за країни які брали участь у європейських війнах. За всі країни Європи здобувши ресурси була механіка технологічно “перейти” із 17 до 18 сторіччя. Це давало нові наукові апдейти та унікальні юніти. Хто перший перейшов - той самий крутий стратег, і його всі боялися.

Знaєтe, чoмy paдянcькi кoлгocпники piзaлu cвuнeй внoчi, в ciняx, пoпepeдньo вдягнyвши нa гoлoвy мiшoк з зoлoю – щoб кaбaнчик зaдuxaвcя i нe кpuчaв? Нe знaєтe? Тoмy, щo чоловік, який влacними pyкaми виpocтив кaбaнa, зoбoв’язaний бyв вiддaти йoгo шкypy дepжaвi. Нa oфiцepcькi чoбoти, пopтyпeї тa iншe пoтpiбнe кpaїнi вiйcькoвe мaйнo.