Єдина країна
Бути вільним – це ніщо, стати вільним – це все!
– Карл Людвиг Бьорне

Кажуть розумні люди...

– Кохана, я хочу трохи пожити для себе.
– Ну, поживи, поки я нафарбуюся...

Притча про чесну швачку
11.06.2008 р.

Одного разу молода швачка сиділа на березі річки й шила, як раптом її наперсток впав у воду. Вона розплакалась, і тоді з’явився до неї Господь і запитав: "Дитино моя, чому ти так гірко плачеш?"

Швачка відповіла, що її наперсток упав у воду, і як же вона тепер допоможе чоловікові прогодувати сім’ю?!..

Господь занурив руку у воду й витяг золотий наперсток, оздоблений перлами. "Це твій?" — запитав він жінку. Вона відповіла: "Ні".

Вдруге Господь опустив руку у воду й дістав срібний наперсток, прикрашений сапфірами. "Це твій наперсток?" — знову спитав він, і швачка знову відповіла: "Ні".

Втретє Господь витяг з води шкіряний наперсток. "А це твій наперсток?" — запитав він, і швачка сказала: "Так".

Зрадів Бог такій чесності й залишив їй усі три наперстки, і вона щасливо повернулась додому.

Минули роки. Якось швачка гуляла з чоловіком уздовж річки, аж раптом той послизнувся, впав у воду й зник під поверхнею. Швачка заплакала, і знову з’явився до неї Господь і спитав: "Чому ти плачеш?"

"О Боже, мій чоловік упав у річку!" — відповіла вона. Бог зайшов у воду й вийшов разом із Джорджем Клуні.
"Це твій чоловік?" — спитав він жінку. "Так!" — вигукнула вона.
Бог розгнівався: "Це неправда, ти брешеш!"

"Пробач мені, Господи, сталося непорозуміння. Бачиш, якби я сказала "ні" Джорджу Клуні — ти б вивів мені Бреда Пітта. Скажи я і цього разу "ні" — ти з’явився б із моїм чоловіком. А якби тоді я сказала "так" — ти віддав би мені в чоловіки всіх трьох. Здоров’я в мене не дуже міцне, доглядати за трьома чоловіками я б не змогла. Ось чому я погодилася на Джорджа Клуні".

Мораль: якщо жінка і бреше, то з найкращих і найвищих міркувань — завжди заради добра інших Image

 

Коментарі 

 
#1 Владимир Шебзухов 12.12.2015 23:28
Белошвейка и Ангел

Раз белошвейка шила
На берегу пруда.
Напёрсток уронила.
Уж не вернёт вода!

Своя в водице тайна.
Сказание не ложь,
В народе не случайно –
«Пропало – не вернёшь!»

С Небес, нежданно, ангел,
(Глаза в слезах не лгут)
«Не стоит духом падать!
Тебе я помогу!»

Три пальца в воду ангел
Сумел лишь опустить -
Напёрсток жемчугами
И золотом блестит.

Глаза у белошвейки
Застыли криком «Ой!»
Но опустились веки…
Промолвила: «Не мой!»

«Исправить дело просто!» -
Задумка, знать, была.
Достал другой напёрсток.
Он был… из серебра.

«Не мой!» - опять вздохнула.
Достал ещё – «Возьми! -
Ей свой, родной, вернул он -
А эти в дар прими!

Подарок мой за честность!
И впредь не надо лгать!
Приобретёт известность
Пример - богаче стать!»

Летели безвозвратно
С тех пор года, деньки…
С любимым мужем, как-то,
Гуляла вдоль реки.

Упав нелепо в реку,
Муж скрылся под водой.
У белошвейки веки
Наполнились слезой.

И ангел, спутник верный,
Узрел её беду.
Ей из воды мгновенно
Достал… кинозвезду.

«В судьбу мою, спасибо,
Ты снова заглянул.
Вернулась духа сила,
Что мужа мне вернул!»

Звучало с гневом тут же -
«Зачем же мне ты лжёшь?
И что ж, родного мужа
Не примешь, не возьмёшь?»

«Прости, коль виновата
Была перед тобой.
Но вспомни, что, когда-то,
Сказала я «Не мой!»

Глядишь, и повторится
Вновь твой эксперимент.
Передо мной явиться
Сумеет президент!

Их получу в подарок.
Куда мне столь мужей!
А человек я слабый…»
Сказал, подумав, ангел -

«Но ты… меня мудрей!»
Цитувати
 
« Попередня   Наступна цікавинка »